Перший щоквартальник “Бібліожиття Хмельниччини” ви мали змогу переглянути в березні. На черзі вже другий випуск онлайн бюлетення про бібліотечне життя нашого регіону, який ви можете переглянути прямо зараз.
Tag Archives: бібліотека
Медіаграмотність, як запорука інформаційної безпеки
Якщо ви досі не вмієте аналізувати інформацію, потік якої нас збиває з ніг щодня і щохвилини, і вам не відомі інструменти перевірки інформації, тоді новий дистанційний навчальний курс “Медіаграмотність для громадян” саме для вас.
Курс створений з метою ознайомити громадян з основними видами маніпуляцій і пропаганди, якими користуються ЗМІ для введення людей в оману та навчити правильно фільтрувати інформацію, не підпадати під вплив пропаганди та мислити критично.
Навчвльний курс було розроблено IREX у партнерстві з Академією української преси та StopFake, за підтримки Глобального фонду миру та безпеки (START, DFATD Canada) в рамках проекту “Програма медіаграмотності для громадян”.
Кожен, хто успішно пройде курс отримає персональний сертифікат у форматі pdf, який можна буде роздрукувати.
Додатково до курсу розроблено захопливу гру “Медіаграмотна місія”, яка покликана врятувати населення від шкідливого інформаційного впливу та зупинити фабрику брехні.
Сільські бібліотекарі прагнуть навчатися
Вчора був насичений та плідний день – в нашій бібліотеці відбувся Бібліодень сільського бібліотекаря «Інформаційне забезпечення потреб сільської громади». Мета заходу – підвищення кваліфікації сільських бібліотекарів, в тому числі ознайомлення з новими та актуальними процесами в бібліотечній справі, надання практичних знань та консультування з питань бібліотечної роботи.
Учасниками заходу стали 19 сільських бібліотекарів з 12 районів Хмельницької області, в тому числі із шести новостворених об’єднаних територіальних громад.
Захід відкрила директор обласної наукової бібліотеки Надія Синиця. З виступу Синиці Н.М. «Адміністративна реформа і бібліотеки: нові виклики – нові орієнтири – нові рішення» учасники дізнались про адміністративну реформу та її вплив на бібліотечну діяльність. Як висновок, основне завдання реформи є побудова чіткої, логічної системи місцевого самоврядування, здатної забезпечити нормальне та комфортне життя громадам. Говорили про те, що бібліотекарі мають не шукати в реорганізації бібліотек негативу, а приймати нові виклики, бути вмотивованими на зміни, модернізацію бібліотек, створення комфортного середовища для жителів громади.
Головні спеціалісти наукової бібліотеки проконсультували присутніх з питань нормативно-правової документації бібліотеки – обов’язкові нормативні документи, якими повинні керуватись бібліотекарі у своїй роботі, документи, які регламентують діяльність конкретної бібліотеки та кожного технологічного процесу. Крім того, ознайомили з інтернет-ресурсами обласної бібліотеки та умовами їх використання, як для бібліотекарів, так і для користувачів бібліотек; питаннями, що стосуються інформаційно-бібліографічної роботи, а також комплектування, обліку, зберігання та використання документів бібліотечного фонду; новими формами книжкових виставок та їх оформлення; краєзнавчими аспектами бібліотечного обслуговування тощо. Під час міні-тренінгу «Практична медіаграмотність» присутні дізнались як правильно аналізувати інформацію, яка подається засобами масової інформації.
Бібліодень закінчився підведенням підсумків та узагальненням отриманої інформації, яка в подальшому сприятиме покращенню обслуговування місцевих громад.
Такий день сільського бібліотекаря на базі ОУНБ ми проводимо вже вдруге (перший було проведено у червні 2015 року). У зв’язку з тим, що бажаючих взяти участь у Бібліодні серед сільських бібліотекарів багато, в цьому році заплановано проведення двох таких заходів. Слідуючий Бібліодень сільського бібліотекаря запланований на липень цього року.
Презентовано Стратегію розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року
Під час засідання Уряду 23 березня Міністр культури В`ячеслав Кириленко презентував Стратегію розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України».
Документ розроблявся Міністерством культури, Українською бібліотечною асоціацією та іншими провідними бібліотечними організаціями.
“Цей документ розроблявся не лише Міністерством культури, до його розробки долучалися значна кількість провідних бібліотечних організацій різних спрямувань та форм власності, безпосередню участь у розробці приймала Українська бібліотечна асоціація. Стратегія була адаптована на численних нарадах, зокрема вона опрацьовувалась на VІ Львівському бібліотечному форумі «Бібліотек@ – стратегія розвитку», який проходив у вересні 2015 року. І після всіх погоджень в Уряді, документ готовий до прийняття. Разом з тим, я хочу сказати, що це рамковий документ, який для своєї реалізації потребує декількох законодавчих змін і великої кількості розпоряджень та постанов Кабінету Міністрів» – зазначив В`ячеслав Кириленко представляючи проект розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи до 2025 року в Україні «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України”.
Велокнигарня? Ні, Вам не почулось :)
Найближчим часом на вулицях Києва можна буде зустріти велокнигарню. Це проект, задуманий активістами онлайн-книгарні “ВсіКниги”, який передбачає собою мобільну крамницю з цікавими українськими книгами для дорослого читача і для дітей. Що саме цікаве – проект є благодійним та передбачає відрахування 10 % прибутку на поповнення книжкових фондів для бібліотек та шкіл.
Мета проекту – мотивувати людей до читання, й показати доступність книг, стати ближчими до читачів. 
Команда “ВсіКниги” планує створити не просто пересувну точку продажу книг, а зробити цей процес цікавим та розважальним. Вже заплановані голосні читання дитячих книг, інсценування уривків з найпопулярніших книг, проведення книжкового “Що? Де? Коли?”, книжкові передбачення, лотереї та багато іншого. Велокнигарня завжди буде у центрі подій: на різного роду фестивалях, пікніках, ярмарках, маркетах, виставках та на інших масових заходах, де бути присутніми буде дозволено організаторами. 10% прибутку від продажу книг саме на таких заходах буде йти на благодійність.
Подібна велокнигарня вже є у Львові. Саме досвід львів’ян, а також велокнигарень, які функціонують у Польщі, Англії та Німеччині було вивчено командою “ВсіКниги” та створено свій проект, з яким вони пропонують познайомитись на “Спільнокошті” (про цю платформу ми писали раніше у статті “Краудфандинг: що це і з чим його їдять?”). На сьогодні вже зібрано небайдужими українцями більше 11,5 тис. грн з 20 тис потрібних для успішної реалізації проекту. Залишається ще 16 днів і кожен бажаючий може долучитись до цікавого та потрібного проекту.
Увага! Конкурс!
Шановні колеги, пропонуємо Вашій увазі проект ПОЛОЖЕННЯ про обласний конкурс серед сільських бібліотек «Бібліотека на службі громади», розроблений спеціалістами відділу науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі обласної універсальної наукової бібліотеки.
Пропонуємо ознайомитися з проектом Положення і до 21 квітня 2016 року надати свої пропозиції на адресу library@ounb.km.ua з поміткою «Пропозиції до Положення».
Бажаємо сільським бібліотекам гідно представити свою роботу на кожному етапі конкурсу, а також поділитись своїм досвідом та щоденною працею, яка допомагає місцевим громадам завжди знаходитись у центрі подій.
Шляхи та методи удосконалення бібліотечного обслуговування
16 березня на базі Шепетівської центральної районної бібліотеки фахівцями Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки було проведено День обласної бібліотеки «Шляхи та методи удосконалення бібліотечного обслуговування».
Учасниками заходу було більше сорока бібліотечних фахівців Шепетівського району.
Відкрили засідання директор обласної бібліотеки Надія Синиця та директор Шепетівської ЦРБ Людмила Везюк.
З виступу Синиці Н.М. «Адміністративна реформа і бібліотеки: нові виклики – нові орієнтири – нові рішення» учасники дізнались більше про адміністративну реформу та її вплив на бібліотечну діяльність і зробили висновки, що основним завданням реформ є побудова чіткої, логічної системи місцевого самоврядування, здатної забезпечити нормальне та комфортне життя громадам. Бібліотекарі мають не шукати в реорганізації бібліотек негативу, а приймати нові виклики, бути вмотивованими на зміни, модернізацію бібліотек, створення комфортного середовища для жителів громади. Адже рух до позитивного – головна стратегія розвитку.
Фахівці обласної бібліотеки Тетяна Грудецька та Альона Гуменюк ознайомили присутніх з інтернет-ресурсами обласної бібліотеки та умовами їх використання (електронний каталог, електронна довідка, електронна доставка документів); надали відповіді на питання, що стосуються електронної системи моніторингу базової мережі публічних бібліотек. На практичних заняттях під час інтерактивного тренінгу учасники відкрили для себе інноваційні бібліотечні форми роботи з мешканцями громад, які можна використати у своїй діяльності та створили свої власні карти громади потенційних користувачів бібліотеки.
День обласної бібліотеки закінчився підведенням підсумків та узагальненням отриманої інформації, яка в подальшому сприятиме покращенню обслуговування місцевих громад.
Краудфандинг: що це і з чим його їдять?
Краудфандинг для більшості українців сьогодні не надто знайоме слово та й краудфандингових платформ в Україні не надто і багато, на відміну від Європи та Америки. Проте, даний вид фінансування різного виду проектів за останні роки все-таки набирає популярності і в нашій країні, адже це самий простий спосіб зібрати потрібні кошти, щоб профінансувати реалізацію свого проекту.
Краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»), тобто «Громадське фінансування», «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій. (Вікіпедія)
За допомогою краудфандингу можна фінансувати різноманітні соціальні, культурні, творчі або навіть і політичні проекти (наприклад, збір коштів на передвиборчу кампанію, адже всі ми пам’ятаємо, як став президентом простий вчитель з серіалу “Слуга народу” 🙂 ), винаходи, бізнес тощо. Здебільшого, відповідно статистики за такою схемою фінансуються інноваційні і соціальні проекти. Все що потрібно – це відзняти цікаве відео, яке приверне увагу до вашої ідеї і надихне людину допомогти вам у її реалізації.
Існує багато великих краудфандингових іноземних платформ, проте є одне “але” – в більшості випадків скористатись ними громадянам з інших країн можливо лише тоді, якщо вони мають рахунок в банку цієї країни, або знайдуть агентів в цих країнах для взаємодії з платформою.
Найбільшими краудфандинговими платформами у світі за кількістю реалізованих проектів та відвідуваністю вважаються американські платформи Kickstarter та Indiegogo, які дозволяють фінансувати проекти на будь-яку тематику. Першою у Європі почала працювати французька платформа для збору коштів Ulule (створена у 2010 р.), яка сьогодні не поступається за кількістю реалізованих проектів двом попереднім. Подібних краудфандингових платформ у світі є досить багато і всі вони маються свої особливості, правила, але однакові цілі – збір коштів. Це Causes (США), Crowdculture (Швеція), Crowdrise (США), Goteo (Іспанія), GoFundMe (США), Талакакошт (Talaka) (Білорусія) та багато інших. Є платформи для збору коштів на повноцінні проекти соціокультурного значення, є платформи направлені більше на благодійний збір коштів на окремі життєві ситуації – потенційний благодійник сам обирає куди саме пожертвувати свої кровні.
В Україні теж з’являються подібні платформи. Найбільш відомі з них це Спільнокошт (ВеликаІдея) та Na-Starte, які націлені на розвиток громадянського суспільства. Тут ви знайдете підтримку та стартовий капітал для свого бізнесу, на розробку винаходу, реалізацію соціального проекту, зйомку фільму, випуск музичного альбому та інше. Також в Україні існують краудфандингові платформи, які націлені на збір коштів для розвитку та покращення життя окремих міст, як наприклад, платформи Мой город (Одеса) та Рroektor (Іва́но-Франкі́вськ). Платформи зі збору коштів, мета яких – благодійність, є і в Україні. Найбільш відомі з них – це Українська біржа благодійності та Рeoplesproject, на яких кожен бажаючий може зробити пожертвування на лікування окремої людини, купівлю книг або меблів до шкіл, медичного обладнання для лікарень, підтримку переселенців, ремонт військової техніки для її передачі у зону АТО та ін. Всім добре відомий благодійний Фонд Кличко також реалізує проекти, але суто у сфері спорту та освіти. На сайті фонду кожен бажаючий також може зробити пожертвування. Зовсім нещодавно було запущено нову українську краудфандингову платформу GoFundEd, де кожен вчитель або вчителька має можливість опублікувати свій проект, який може бути підтриманий доброчинцями.
Краудфандинг – це ефективний механізм для збору коштів на реалізацію різноманітних проектів, яким можуть користуватись і бібліотеки. Є безліч бібліотечних ініціатив, які мають культурну, освітню і соціальну значимість та потребують фінансування, яке тепер ми знаємо як можна отримати. Все в наших руках!
P.S: Можливо ви вже скористались даною можливістю і зібрали кошти на бібліотечний проект? Діліться досвідом в коментарях!
Бібліотечна журналістика
До 10 квітня відкрито реєстрацію на Четверту Всеукраїнську школу бібліотечного журналіста, на яку запрошуються всі бібліотечні фахівці України.
джерело: http://bit.ly/1nwoT5V
Школа бібліотечного журналіста – це навчально-інноваційний проект Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (ХДНБ), реалізація якого стала можливою завдяки грантовій підтримці програми «Бібліоміст» IREX/Україна, інформаційного партнерства НВП “Ідея” та журналу “Бібліотечний форум України”.
Школа має на меті сприяти засвоєнню учасниками методів, прийомів, засобів журналістської діяльності та отримання практичних навичок, що дозволяє підвищити професіоналізм бібліотекарів в даній ділянці роботи та створити позитивний імідж бібліотек.
Під час занять в Школі бібліотечного журналіста, яка діє при ХДНБ, розглядаються теми, що стосуються самого поняття “журналістика” та її типології і жанрів, взаємодії бібліотек з засобами масової інформації, телевізійної журналістики тощо. Особлива увага під час занять приділяється специфіці жанрів журналістики в електронному середовищі, використанню інтернет-сервісів та каналам для формування власних бібліотечних ЗМІ. До проведення занять у Школі запрошуються також професіонали у справі журналістики.
По закінченню занять у Школі, учасники отримують сертифікати.
Усі, хто має бажання і можливість (всі витрати за рахунок учасника) взяти участь у наступній четвертій Школі бібліотечного журналіста можуть подати заявку до 10 квітня. Заняття відбуватимуться протягом 19-22 квітня.
Можливо саме ваша бібліотека заслуговує на звання “Бібліотека року”
Щороку Українською бібліотечною асоціацією проводиться Всеукраїнський конкурс на здобуття звання “Бібліотека року” серед бібліотек України.
Кожна бібліотека може взяти участь у конкурсі подавши заявку до 1 вересня. Головним критерієм конкурсу є запроваджена інновація або проект, який бібліотека реалізувала за останній рік. Результати конкурсу оголошуються щороку до 30 вересня – Всеукраїнського дня бібліотек.
Про роботу ваших бібліотек може почути вся Україна. Тож не зволікайте і беріть участь.
Ознайомитись з положенням конкурсу ви можете тут.
Методичні каруселі 