Методична робота – рушій бібліотечної справи

Протягом трьох днів, з 25 по 27 жовтня в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки працювала лабораторія професійної майстерності методиста.

Цього року лабораторія професійної майстерності методиста носила назву «Методична служба у вирішенні завдань, що стоять перед бібліотечними закладами в умовах реформування місцевого самоврядування». Методисти області ділились власним досвідом роботи в умовах реформування на місцях та отримали відповіді на свої питання від провідних спеціалістів з питань децентралізації; дізналися, як трансформувати основні бібліотечні процеси в умовах змін; ознайомилися з новими напрямками в методичній діяльності; взяли участь у круглому столі з представниками об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Хмельницького району та багато іншого.

В першому дні роботи лабораторії професійної майстерності взяли участь: начальник відділу з питань внутрішньої політики, адміністративно-територіального устрою та інформаційного забезпечення обласної ради Віктор Леонідович Ніконішин; завідувач сектору з питань культури, мистецтва та навчальних закладів управління культури, національностей, релігій та туризму облдержадміністрації Світлана Дмитрівна Цимбалюк; директор Офісу реформ з питань децентралізації в області Сергій Віталійович Яцковський; провідні фахівці обласної універсальної наукової бібліотеки, методисти центральних бібліотек області та представники об’єднаних територіальних громад (ОТГ).

Директор обласної універсальної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України Надія Миколаївна Синиця, під час свого виступу, визначила роль і завдання
методичних центрів в організації діяльності бібліотек ОТГ. Провідні фахівці обласної
наукової бібліотеки говорили про особливості подання в поточному році звітності про роботу бібліотек області в електронну систему моніторингу (ECMAP), обмін, організацію та порядок розповсюдження документів в публічних бібліотеках області та бібліотеках ОТГ, здійснили аналіз діяльності бібліотек області по роботі з книжковим фондом тощо. Директор Офісу реформ з питань децентралізації в Хмельницькій області – Сергій Віталійович Яцковський розповів про особливості функціонування ОТГ з урахуванням змін до чинного законодавства.

Заключним етапом першого дня стало проведення конкурсу професійної майстерності «Кращий методист», в рамках якого методисти змагались за звання кращого спеціаліста у своїй професії, представляючи колегам власний інноваційний досвід та методичні напрацювання.

26 жовтня учасники лабораторії відвідали Хмельницьку ЦРБ, ознайомились з досвідом її роботи та взяли участь у круглому столі з представниками ОТГ Хмельницького, під час якого дізнались про досвід співпраці бібліотек району з владою в умовах реформування.

Під час заключного дня роботи, учасники працювали у групах: обговорювали плани на наступний рік; вплив соціологічних досліджень на формування інноваційної політики в бібліотеках області; визначали основні напрямки роботи онлайн-клубу «Сучасний методист»; вивчали нові стандарти бібілотечної справи. На завершення, було нагороджено переможця конкурсу “Кращий методист”, якого учасники лабораторії визначили таємним голосуванням  напередодні. Нею стала завідуюча методично-бібліографічним відділом Хмельницької центральної міської бібліотеки Сінькова Світлана Володимирівна.

Дякуємо всім учасникам лабораторії професійної майстерності методиста за активність, професіоналізм, прекрасну роботу 🙂

 

 

Третій щоквартальний бібліотечний бюлетень Хмельниччини

Про бібліотечне життя нашої області Ви знову можете переглянути на сторінках вже третього щоквартальника “Бібліотечне життя Хмельниччини”.

 

Краудфандинг: що це і з чим його їдять?

Краудфандинг для більшості українців сьогодні не надто знайоме слово та й краудфандингових платформ в Україні не надто і багато, на відміну від Європи та Америки. Проте, даний вид фінансування різного виду проектів за останні роки все-таки набирає популярності і в нашій країні, адже це самий простий спосіб зібрати потрібні кошти, щоб профінансувати реалізацію свого проекту.

http://bit.ly/1UYcOnv

Краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»), тобто «Громадське фінансування», «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій. (Вікіпедія)

За допомогою краудфандингу можна фінансувати різноманітні соціальні, культурні, творчі або навіть і політичні проекти (наприклад, збір коштів на передвиборчу кампанію, адже всі ми пам’ятаємо, як став президентом простий вчитель з серіалу “Слуга народу” 🙂 ), винаходи, бізнес тощо. Здебільшого, відповідно статистики за такою схемою фінансуються інноваційні і соціальні проекти. Все що потрібно – це відзняти цікаве відео, яке приверне увагу до вашої ідеї і надихне людину допомогти вам у її реалізації.

Існує багато великих краудфандингових іноземних платформ, проте є одне “але” – в більшості випадків скористатись ними громадянам з інших країн можливо лише тоді, якщо вони мають рахунок в банку цієї країни, або знайдуть агентів в цих країнах для взаємодії з платформою.

Найбільшими краудфандинговими платформами у світі за кількістю реалізованих проектів та відвідуваністю вважаються американські платформи Kickstarter та Indiegogo, які дозволяють фінансувати проекти на будь-яку тематику. Першою у Європі почала працювати французька платформа для збору коштів Ulule (створена у 2010 р.), яка сьогодні не поступається за кількістю реалізованих проектів двом попереднім.  Подібних  краудфандингових платформ у світі є досить багато і всі вони маються свої особливості, правила, але однакові цілі – збір коштів. Це Causes (США), Crowdculture (Швеція), Crowdrise (США), Goteo (Іспанія), GoFundMe (США), Талакакошт (Talaka) (Білорусія) та багато інших. Є платформи для збору коштів на повноцінні проекти соціокультурного значення, є платформи направлені більше на благодійний збір коштів на окремі життєві ситуації – потенційний благодійник сам обирає куди саме пожертвувати свої кровні.

В Україні теж з’являються подібні платформи. Найбільш відомі з них це Спільнокошт (ВеликаІдея) та Na-Starte, які націлені на розвиток громадянського суспільства. Тут ви знайдете підтримку та стартовий капітал для свого бізнесу, на розробку винаходу, реалізацію соціального проекту, зйомку фільму, випуск музичного альбому та інше. Також в Україні існують краудфандингові платформи, які націлені на збір коштів для розвитку та покращення життя окремих міст, як наприклад, платформи Мой город (Одеса) та  Рroektor (Іва́но-Франкі́вськ). Платформи зі збору коштів, мета яких – благодійність, є і в Україні. Найбільш відомі з них – це Українська біржа благодійності та Рeoplesproject, на яких кожен бажаючий може зробити пожертвування на лікування окремої людини, купівлю книг або меблів до шкіл, медичного обладнання для лікарень, підтримку переселенців, ремонт військової техніки для її передачі у зону АТО та ін. Всім добре відомий благодійний Фонд Кличко також реалізує проекти, але суто у сфері спорту та освіти. На сайті фонду кожен бажаючий також може зробити пожертвування. Зовсім нещодавно було запущено нову українську краудфандингову платформу GoFundEd, де кожен вчитель або вчителька має можливість опублікувати свій проект, який може бути підтриманий доброчинцями.

Краудфандинг – це ефективний механізм для збору коштів на реалізацію різноманітних проектів, яким можуть користуватись і бібліотеки. Є безліч бібліотечних ініціатив, які мають культурну, освітню і соціальну значимість та потребують фінансування, яке тепер ми знаємо як можна отримати. Все в наших руках!

P.S: Можливо ви вже скористались даною можливістю і зібрали кошти на бібліотечний проект? Діліться досвідом в коментарях!

 

 

Шукають нових лідерок

Є чудова можливість для молодих бібліотекарок (і не тільки) опанувати навички справжнього лідера завдяки проекту “Епоха нових лідерок”.

Проект реалізується в рамках програми «Перший крок до успіху» за підтримки Українського Жіночого Фонду.

Проект передбачає формування нових жінок-лідерів, які б отримали потрібні знання та навички для реалізації себе в сучасних умовах. Учасниць навчатимуть боротися зі своїми страхами і стереотипами та результативно використовувати новітні технології для реалізації своїх задумів.

Навчання є абсолютно безкоштовним та проходитиме у Львові. Потенційним учасницям потрібно лише заповнити заявку до 7 березня цього року та чекати на лист з детальною інформацією про місце та час початку навчань. Є лише одне обмеження – запрошуються дівчата віком від 15 до 25 років.

В межах проекту заплановано провести два тренінги (“Управління життям у нових умовах інформаційного суспільства” та “Нові форми реалізації жінки у ХXI столітті”) та круглий стіл-дискусія  “Жінка та інформаційні технології. Можливості та перспективи”

Група проекту у фейсбуці: https://www.facebook.com/groups/eraofnew/

Блог проекту: http://epochnew.blogspot.com/

Інформація з сайту http://gurt.org.ua/news/trainings/31380/bull/

 

 

Електронна чи друкована книга? Вибір за Вами

В еру активної інформатизації суспільства ми, бібліотекарі, досить часто стикаємось з питанням, яка книга краще: паперова чи електронна? До бібліотек все частіше починають звертатись за книгами саме в електронному форматі, так як і самі бібліотеки сьогодні себе позиціюють як сучасні, інформаційно-інноваційні центри – і це нормально. Але ніхто з бібліотекарів не скаже, що паперову книгу користувачі беруть рідше, ніж книгу в електронному форматі, тому що друкована книга ще тримає свої лідируючі позиції. І причина не в тому, що вітчизняні бібліотеки не мають вільного та безкоштовного доступу до більш ширшого кола сучасних, популярних електронних видань. Друкована книга увійшла в нову стадію відродження. А щоб ця книга читалась в бібліотеці, вона перш за все там повинна бути – нова, популярна, цікава, в якісній палітурці.

Навіть судячи по собі, можу сказати, що є книги, яких немає у бібліотеці і немає можливості їх купити в книгарні, але дуже хочеться почитати. Тоді звісно альтернативою стає електронна книга. Читати в електронному вигляді дуже зручно в дорозі, у черзі, під час обідньої перерви на свіжому повітрі… Та будь-де! Відповідні гаджети не займають багато місця, його можна кинути і в кишеню, але чи безпечні вони, і як насправді читання з електронного пристрою сприймає наш організм – це вже інше питання.

Якщо питання шкідливості читання в електронному вигляді можна поки що опустити (занадто багато факторів сьогодні впливає на наше здоров’я, а нам вже особисто обирати допомагати його руйнувати або ж ні), то питання сприймання електронної інформації людиною можна і торкнутися.

Наприклад, норвезькі дослідники стверджують, що при читанні з електронних носіїв, людині важче зрозуміти і запам’ятати сюжет твору.

Вчені з університету Ставангера дали 50-ти читачам розповідь Елізабет Джордж на 28 сторінок. Половина з них мали Kindle для читання, а решта – книжку в м’якій обкладинці. Учасників потім попросили згадати аспекти історії, включаючи об’єкти, персонажів, обстановку.

Дослідження показало, що якщо такі фактори, як співпереживання героям, занурення в історію і розуміння читачем розповіді були відносно схожі, Kindle читачі були «значно гірше», коли їх попросили передати події історії в правильному порядку.

Автор спостереження Anne Mangen: «Коли ви читаєте на папері, ви можете відчути пальцями купу сторінок, зростаючих зліва, і тих, що зменшуються справа». Також Mangen, на підставі результатів іншого експерименту, говорить про те, що норвезькі підлітки краще розуміють текст з паперу, а не з цифрових пристроїв.

Раніше, вчені Прінстона з’ясували, що записування від руки набагато ефективніше, ніж друкування на ноутбуці.

Використане джерело: http://econet.ru/articles/54045-uchenye-sovetuyut-chitayte-bumazhnye-knigi

 

Стартувала ІІІ Зимова школа молодих бібліотекарів

Сьогодні розпочала свою роботу в с. Ізки (Міжгірський р-н., Закарпатська обл.) ІІІ Зимова школа молодих бібліотекарів за підтримки УБА та Молодіжної секції УБА.

Серед учасників Школи і наші земляки: Лілія Семенюк (ХОУНБ), Наталія Щесняк (ХОБД), Богдан Дмитрук (Ізяславська ЦРБ) та Тетяна Венгрова (бібліотека-філія №11, Хмельницька МЦБС).

ІІІ Зимова школа обіцяє бути насиченою новою та цікавою інформацією, адже для учасників працюватиме сильна команда тренерів, а саме:

– Лугова Лариса (директор Львівської обласної бібліотеки для дітей, член Президії УБА, заслужений працівник культури України);

– Сошинська Ярослава (канд. іст. наук, доцент НТУУ «КПІ», виконавчий директор УБА, тренер ГТЦ);

– Романь Наталя (незалежний бізнес-тренер, сертифікований коуч, командний коуч, сертифікований медіатор (посередник у складних переговорах і вирішенні конфліктів) ігротехнік, режисер, член СТД України);

– Степанюк Олена (зав.відділу документів іноземними мовами Дніпропетровської центральної міської бібліотеки);

– Вірстюк Микола (організатор Школи, засновник МС УБА, тренер РТЦ);

– Бояринова Оксана (організатор Школи, PR-менеджер УБА, голова Молодіжної секції УБА, тренер ГТЦ).

Бажаємо учасникам ІІІ Зимової школи плідної праці, гарних емоцій, нових знань і вражень!

Привітання переможця конкурсу відеопоезії ” Літературні читання” Дмитрука Богдана.

 

Європа стає ближчою

Ще у листопаді 2015 року Українською бібліотечною асоціацією було оголошено конкурс для бібліотек на участь у проекті «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки програми Європейського Союзу «Еразмус+ (Жан Моне)».

Проект має на меті популяризувати знання про Європейський союз та європейський вибір нашої держави завдяки Пунктам європейської інформації, які будуть створені на базі бібліотек, які переможуть у конкурсі. Через дані Пункти планується надавати інформаційно-просвітницькі послуги всім бажаючим.

Вже першого лютого було оголошено переможців конкурсу, серед яких є 6 центральних бібліотек Хмельниччини (Кам’янець-Подільська, Красилівська, Полонська, Теофіпольська, Хмельницька, Шепетівська центральні районні бібліотеки). Перелік всіх переможців можна переглянути тут.

При конкурсному відборі перевага надавалась бібліотекам, що мають доступ до Інтернету та є учасниками Мережі Пунктів доступу громадян до офіційної інформації.

В найближчий час на базі бібліотек-переможниць буде створено Пункти європейської інформації (Пункт ЄІ), а для координаторів Пунктів буде проведено дводенне навчання  у Головному тренінговому центрі для бібліотекарів УБА.

Вітаємо переможців конкурсу та бажаємо плідної роботи!

 

Бібліотеки і заробляння грошей різні речі? Ні, не чули…

Нікому не секрет, що гряде вітер змін. Реформування торкнулося нашої області вже. Так вже пощастило нам разом з Тернополем стати “пілотними” областями з впровадження децентралізації. Ніхто ще й досі не знає як воно буде, а в повітрі витають лише догадки, страх та неминучість змін.

Все б нічого, але децентралізація гостро торкається і існування бібліотек, хоча досі і не відомо, судячи по чуткам, в якій формі вони все-таки будуть існувати, адже дехто говорить про об’єднання закладів культури. Зрозуміло, що бібліотеки вже не будуть працювати так, як працювали раніше, і видатків від держави вже не буде як таких, і бібліотеки будуть змушені самостійно “заробляти” собі на книжку. Більшості сучасних, активних і прогресивних бібліотек цього звичайно не страшаться, тому що вже давно залучають додаткові кошти завдяки фандрейзинговій, проектній діяльності, налагодженню партнерств тощо. А от як будуть функціонувати інші бібліотеки… Але чого б ми не чекали і не боялись “а сердце верит в чудеса”,  і можливо всі прогнози і домисли так ними і залишаться, а реформи відбудуться з найменшими втратами як для самих бібліотек, так і для громади в цілому.

До чого ж я вела… Наткнулась на статтю на персональному сайті Миколи Томенка, яку пропоную почитати і вам, а також висловити свої думки з цього приводу.

Джерело http://bit.ly/1OkZ5Qi 

Якщо влада Януковича-Азарова намагалася перетворити бюджетників на активних членів партії влади та партійних пропагандистів, то нині Уряд Яценюка перетворює бюджетників на бізнесменів.

Так народний депутат Микола Томенко прокоментував урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики (реєстр. №3628).

Микола Томенко звернув увагу на те, що цими змінами передбачено скорочення низки соціальних програм, але найбільший удар наноситься по бюджетним установам.

«Зокрема, для всіх бібліотек, музеїв, театрів, освітніх закладів тощо суттєво збільшена  кількість платних послуг, які вони мають надавати. Також передбачено створення так званих культурно-освітніх округів, що, зрозуміло, призведе до радикального скорочення нинішніх освітніх і культурних закладів», – зауважив народний депутат.

Так, Уряд Яценюка пропонує обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування забезпечити:

– встановлення керівниками державних і комунальних закладів та установ переліку платних послуг, що надаються ними, із зазначенням способу та порядку надання кожної з послуг;

– стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагоджування зв’язків між закладами культури та бізнесом);

– переведення окремих типів закладів на самоокупність;

– скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів (крім педагогічних) щонайменше на 10%;

– затвердити у 2-місячний строк регіональні плани створення освітніх та культурних округів, об’єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ для раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону.

Крім того, в урядовому законопроекті передбачена необхідність забезпечити реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, продовжити роботу з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, інших галузей бюджетної сфери, а також «модернізувати» мережу професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з урахуванням необхідності їх укрупнення, побудувати нову модель надання платних послуг музеями та бібліотеками, створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян тощо.

«Все це свідчить про те, що Уряд Яценюка, фактично, ставить заклади бюджетної гуманітарної сфери не лише на межу виживання, а заганяє їх у жорсткі рамки: або заробляйте гроші, співпрацюйте з бізнесом, або будете «оптимізовані», – підсумував Микола Томенко.

 

Курси програмування в бібліотеці – ламаємо стереотипи

Сучасні бібліотеки продовжують ламати вже давно встановленні залізобетонні уявлення про бібліотечну діяльність. Ще деколи зустрічаються вирази “книгозбірня”, але це вже настільки неактуально та застаріло, що хочеться запитати: “З якого Ви століття?”.

Ми постійно десь читаємо, чуємо і самі говоримо, що сучасні бібліотеки – це вже зовсім не бібліотеки, це культурні, інформаційно-розважальні, інноваційні, інтерактивні тощо центри, а бібліотекарі – це вже зовсім не бібліотекарі, а консультанти з інформації або ж інформаційні менеджери, які готові міняти застарілі уявлення і про бібліотеку і про саму бібліотечну професію. Але насправді, що б ми не придумували і до чого не прагнули, але бібліотеки залишаться бібліотеками, а бібліотекарі – бібліотекарями (на мій погляд). Дещо змінились функції бібліотек відповідно до сучасних умов, але головна ідея бібліотечної діяльності все-таки залишається – це популяризація читання. Те, що для реалізації даної ідеї ми використовуємо вже зовсім інші підходи і методи – це вже інша розмова, але виховання нового покоління Людини Читаючої (читаючої незалежно з якого носія) – повинно бути основною метою сучасної бібліотеки. Але ми відійшли далеко від теми.

Так ось, зовсім скоро, а саме з березня 22 українські бібліотеки (в тому числі і наша обласна наукова бібліотека) в 22 областях на три місяці стануть осередками виховання нового покоління програмістів.

При підтримці Президента України Фонд BrainBasket, який спеціалізується на розвитку освітнього ринку в ІТ-галузі, запускає безкоштовний курс з основ програмування. Цікаво, що всі бажаючі зможуть не лише отримати базові знання та навички в даній галузі, але й зможуть підточити свій англійський та опанувати тонкощі soft skills. Якщо ви будете наполегливі в навчанні – зможете пройти стажування в кращих ІТ-компаніях, які є партнерами Фонду.

http://brainbasket.org/

Це буде змішане навчання (формат blended learning), яке має на увазі і самостійну роботу разом з онлайн-лекціями, і практичні аудиторні заняття з лабораторними завданнями та фінальним завданням, за яким і будуть підводитись підсумки успішності.

Ви маєте можливість пройти курс програмування, який побудований на основі програм всім відомих технологічних університетів – Гарварда, МІТ (Массачусетський інститут технологій) та Стенфорда. Модерувати курси на аудиторних заняттях будуть програмісти-волонтери.

Ви можете зареєструватися на перший етап програми, який стартує 1 березня наступного року. Будуть набиратись групи по 15 осіб на курс.

Більше шансів при відборі є в тих, хто має вищу освіту, маленьких діток, є ветеранами АТО, переселенцями або мешкають в містах районного значення та сільській місцевості.

В перспективі планується, що за 2016 рік програму пройдуть 40 тис. чоловік, а кількість міст охоплених програмою збільшиться.

 

Онлайн-інструменти для здійснення суспільних перетворень

Сьогодні хочемо вам розповісти про онлайн-інструменти для здійснення суспільних перетворень, якими можна скористатись на сайті Ресурсного центру ГУРТ, про який ви всі добре знаєте.

А хто ще не знає про даний ресурсний центр, розповідаємо: РЦ ГУРТ – це національний центр суспільної інформації та експертизи, який працює для розвитку та розбудови України ще з 1995 року. Це комунікаційна інформаційна, ресурсна платформа для активних громадян, які зацікавленні у самовдосконаленні, у розвитку суспільства, якісних змінах в державі та регіонах зокрема.

На сайті ГУРТа ви можете ознайомитись з різноманітними програмами, грантами, конкурсами, консультаціями експертів, презентаціями різноманітних заходів та багато іншого, що буде корисне і в бібліотечній роботі.

Повернемось до проекту ГУРТа – “Онлайн-інструменти для здійснення суспільних перетворень”. Це пiдбiрка iнтерактивних навчальних посібників, які стануть корисними кожному громадянину, який веде активну громадську діяльність. Бібліотекарі не просто активні, а гіперактивні і постійно шукають нові форми і методи для покращення та осучаснення своєї бібліотечної діяльності. Тому даний матеріал значно допоможе вам у роботі.

На порталі вже є дев’ять онлайн-інструментів які розкривають теми самоорганізації громад, організації та проведення молодіжних квестів, створення презентацій, ефективного врядування в громаді, суспільної журналістики тощо. Інтерактивні посібники доступні лише для зареєстрованого користувача, тому обов’язково зареєструйтесь на порталі – це дасть Вам більше можливостей.